+ Слово має бути в результатах пошуку. - Видалення слова з результатів пошуку. * Слово починається/закінчується на текст перед/після символу. ""Пошук слів у складі фрази.

 

Новий закон щодо спрощення умов ведення бізнесу

11 березня, 2015 Інформаційні листи

з оновленням  від 20 квітня 2015

5 квітня 2015 року набув чинності закон №191-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)” від 12.02.2015 року.

Зважаючи на великий обсяг нового закону (вносяться зміни до 37 інших законів України), ми звертаємо увагу тільки на деякі його новели, що є найбільш цікавими з нашої точки зору.

Зміни законодавства у сфері сільського господарства та земельних відносин

Задекларованими цілями змін правового регулювання в агропромисловому комплексі були стимулювання раціонального використання сільськогосподарських земель та спрощення орендних відносин, а також приведення у відповідність до законодавства ЄС діяльності з виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції.

  • Орендні відносини

Передусім варто відмітити суттєве скорочення переліку істотних умов договору оренди землі (Закон України “Про оренду землі”) – з 10 істотних умов залишається тільки три: щодо об’єкту оренди, строку дії договору оренди та орендної плати. Також скасовуються вимоги щодо обов’язкових додатків, що є невід’ємною частиною договору оренди землі.

Ми вітаємо зазначені зміни, оскільки вони дозволяють усунути практику визнання договорів оренди землі недійсними на підставі відсутності другорядних по суті умов та реквізитів. Наприклад, раніше визнавались істотними умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. І навіть незважаючи на те, що для земельних ділянок державної та комунальної власності неможливість передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди прямо встановлена законом, договір оренди міг бути визнаним недійсним тільки через те, що сторони не продублювали в ньому відповідного положення законодавства.

Новим законом встановлюється виключно грошова форма орендної плати. За згодою сторін розрахунки по орендній платі за землю можуть здійснюватися у натуральній формі (це не стосується земельних ділянок державної та комунальної власності). Відробіткова форма орендної плати, що була можлива раніше, скасовується.

Скасований законодавчий поділ оренди на короткострокову (не більше 5 років) та довгострокову (не більше 50 років), який вже тривалий час не мав практичного значення (у минулому існували відмінності для обов’язкового нотаріального посвідчення договорів оренди землі залежно від їхнього строку).

Пропонувалось також замінити положення закону, за яким Кабінет Міністрів України розробляє примірний договір оренди землі замість типової форми договору оренди землі, проте ці норми були виключені з проекту до другого читання. Слід зауважити, що у будь-якому випадку ця норма не вирішила б проблеми правозастосовної практики, пов’язаної з тим, що Кабінет Міністрів України, всупереч вимогам закону, у 2004 році затвердив Типовий договір оренди землі (відповідно до визначення типового договору його умови є обов’язковими, а договір, що їм не відповідає, може бути визнаний недійсним), тоді як законом була надана вказівка затвердити типову форму договору оренди землі (що як і “примірний договір оренди землі” містить рекомендовані, а не обов’язкові умови). На нашу думку, проблема має бути вирішена самим Кабінетом Міністрів України шляхом скасування типового договору оренди та затвердження типової форми (примірного договору).

  • Землі особистого селянського господарства

В Земельному кодексі України з’являється норма “земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок”, що заміняє всю попередню редакцію статті кодексу про земельні ділянки особистих селянських господарств (далі – «ОСГ»).

Вочевидь, скасування попередніх положень не означає, що громадяни втрачають право мати земельні ділянки ОСГ на праві власності та орендувати їх, або що іноземці та особи без громадянства не можуть мати земельні ділянки для ведення ОСГ на умовах оренди (це виходить з інших положень кодексу та законодавства). Також є позитивним скасування необхідності зміни цільового призначення для використання на умовах оренди цих земельних ділянок юридичними особами.

З іншого боку, постає питання про правомірність володіння юридичними особами земельними ділянками особистого селянського господарства на праві власності. На сьогодні чимало юридичних осіб володіють такими ділянками, що були на законних підставах придбані у громадян, в силу того, що на земельні ділянки особистого селянського господарства (за умови, що вони були приватизовані в індивідуальному порядку, а не отримані внаслідок паювання) не поширюються обмеження “земельного мораторію”.

За відсутності у законодавстві вираженої заборони, на практиці володіння юридичною особою земельною ділянкою особистого селянського господарства вважалось допустимим (щоправда, з рекомендацією передавати такі ділянки в оренду фізичним особам для використання за цільовим призначенням). Відтепер, за умови передбачення законодавцем положень про оренду юридичними особами земельних ділянок ОСГ та відсутності положень щодо власності юридичних осіб на землі ОСГ, ризик визнання такого володіння незаконним збільшується.

  • Сівозміни та впорядкування угідь

Новим законом скасовується обов’язкова розробка та затвердження проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель (ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України) для власників та користувачів земельних ділянок товарного сільськогосподарського виробництва. Нагадуємо, що відповідно до перехідних положень Земельного кодексу, ці вимоги поширювались лише щодо земельних ділянок площею більше як 100 гектарів, а з 1 січня 2015 року стали обов’язковими і для всіх інших земельних ділянок товарного сільськогосподарського виробництва.

Натомість впроваджується вимога укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на строк не менше 7 років, що тепер стосується як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так і земель фермерського або особистого селянського господарства. Тобто, на думку законодавця, орендуючи земельну ділянку на тривалий строк, орендар буде сам зацікавлений у збереженні родючості земельної ділянки, для чого дотримуватиметься ротацій сівозмін та інших вимог охорони земель.

Слід зауважити, що і раніше Закон України “Про оренду землі” містив норму про те, що при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою. Отже, зміни, по суті, встановлюють мінімальний строк такого періоду ротації (7 років) та поширюють ці вимоги і на землі фермерського та особистого селянського господарства.

Цікавим є те, що для власників сільськогосподарських земель (зокрема земель особистого селянського господарства), які самостійно використовують свої земельні ділянки, обов’язкових вимог щодо впорядкування угідь та дотримання ротацій сівозмін не встановлено.

Разом з цим скасовуються нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськогосподарських регіонах, а також скасовується обов’язкова державна експертиза проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

  • Органічна продукція та сировина

Новим законом скасовується державний нагляд (контроль) у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини), а також впроваджуються норми про державну та наукову підтримку виробництва та обігу органічної продукції і сировини. Була впроваджена норма про те, що продукція (сировина), сертифікована в країнах Європейського Союзу у якості органічної, розміщується на ринку України як органічна продукція (сировина) без жодної додаткової сертифікації.

Зміни законодавства у сфері будівництва

У сфері будівництва планувалось істотне реформування у бік децентралізації державного управління, зокрема щодо передачі на місцевий рівень, в тому числі місцевим органам самоврядування, повноважень з видачі дозвільних документів, здійснення архітектурно-будівельного контролю (щодо дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями законодавства  та норм у сфері містобудування) та прийняття в експлуатацію об’єктів. Одночасно встановлювався центральний архітектурно-будівельний нагляд за діяльністю таких органів. Проте ці норми не увійшли до фінального тексту закону.

  • Перепланування житлових приміщень

Позитивною і довгоочікуваною новелою законодавства у сфері будівництва стали зміни до Житлового кодексу, які чітко визначили, що виконання робіт з переобладнання та перепланування житлового будинку і житлового приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується. Зміни поширюються як на приміщення приватного, так і державного чи громадського житлового фонду.

Нагадаємо, що раніше проведення перепланування житлових приміщень не тільки створювало ризик визнання будівельних робіт (що означає необхідність отримання відповідних дозволів на будівництво та введення в експлуатацію), але й, відповідно до норм Житлового кодексу, вимагало отримання дозволу з виконкому місцевої ради. Навіть заміна в квартирі систем опалення чи водопроводу могла, з огляду на втручання в інженерні системи будинку, тлумачитись як будівельні роботи. З підписанням такого закону вказаний ризик було усунено.

Зміни законодавства у сфері реєстраційних послуг (реєстрація юридичних осіб та СПД, реєстрація прав на нерухомість)

  • Додаткові платні послуги та залучення приватних посередників

Однією із важливих новел регулювання державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців пропонувались норми про можливість надання “інших платних послуг” (перелік встановлюється КМУ) у сфері державної реєстрації, а також плата за скорочені терміни надання реєстраційних послуг. Одночасно пропонувалась можливість передачі функцій державного реєстратора з видачі та прийому документів до посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, а також інших осіб, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пропонуючи зазначену ініціативу, законодавець передбачав дозволити передачу “на аутсорсинг” частини послуг щодо державної реєстрації. Передбачалось, що такий крок, по-перше, дозволить підвищити якість комерціалізованих реєстраційних послуг, а по-друге, захистить від необґрунтованих відмов державних реєстраторів у прийнятті документів (документи на реєстрацію передаватимуться через незалежних посередників).

Разом з тим, у фінальній редакції закону від передачі частини функцій державних реєстраторів приватним посередникам вирішили відмовитись. А додаткові платні послуги, а також плата за скорочені терміни надання реєстраційних послуг були впроваджені тільки щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Постановою Кабінету Міністрів України №190 від 08.04.2015 року (набирає чинності з 22.06.2015 року) були встановлені тарифи для оплати за скорочені терміни надання послуг щодо реєстрації прав на нерухоме майно. Перелік інших додаткових послуг на сьогодні ще не затверджувався.

Ми не можемо не відмітити високий ризик нав’язування бізнесу та громадянам таких додаткових платних послуг, штучного нарощування процедури реєстрації послугами “консультування” та “допомоги в оформленні пакету документів”, у випадку, якщо вказані норми все ж будуть прийняті.

Зміни законодавства у сфері дозвільної системи та інші зміни

  • Скасовується державна реєстрація договорів комерційної концесії.
  • Скасовані норми щодо обов’язкового вмісту біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та/або реалізуються на території України.

Відповідно до чинного раніше закону впроваджувалось поетапне збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого палива моторного, зокрема вміст біоетанолу у 2014-2015 роках повинен був складати не менше 5%, а з 2016 року – збільшений до 7%. Зміни є позитивними, з огляду на чимало об’єктивних перепон для дотримання встановлених нормативів учасниками ринку.

  • Інші дозвільні документи, що були скасовані:
    • дозвіл на проведення промислових випробувань дослідних і експериментальних зразків гірничошахтного устаткування та матеріалів, які застосовуються у шахтах і рудниках;
    • дозвіл на встановлення або спорудження когенераційних установок на базі існуючих енергетичних об’єктів;
    • сертифікація пестицидів та агрохімікатів;
    • сертифікат відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на фасовану питну воду;
    • атестація виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції;
    • обов’язкова експертиза на відповідність НПА у сфері охорони праці робочого проекту чи робочої документації щодо впровадження нових технологій на виробництві;
    • експлуатаційний дозвіл для потужностей (об’єктів) з переробки продуктів лову, а також свідоцтво виробника про якість продуктів лову, отримане в порядку спеціального використання риби, інших водних живих ресурсів;
    • експлуатаційний дозвіл для потужностей (об’єктів) з їх виробництва, що видається відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини – «Виробництво молока, молочної сировини та молочних продуктів (у тому числі молочних продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), продуктів для дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку)»;
    • висновок для товарних бірж щодо відповідності вимогам стосовно надання послуг з укладення та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, погашення податкової заборгованості, а також з укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© WTS Consulting LLC, 2015

Перегляди 4566

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ

Нові перепони для платників податків. Відшкодування витрат на правничу допомогу 25 жовтня, 2018    2563

Про вічне 22 жовтня, 2018    1786

Валютне регулювання по-новому, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції» 17 липня, 2018    8585

Виключення технічного переоснащення та інші зміни дозвільних процедур у будівництві 11 червня, 2018    6683

Зміни у регулюванні касових операцій (повний огляд) 06 червня, 2018    1360

Зміни у регулюванні касових операцій (продовження) 01 червня, 2018    1145

Зміни у регулюванні касових операцій 30 травня, 2018    3148

До теми відповідальності за порушення у сфері містобудівного законодавства 15 травня, 2018    9819

Забезпечення судових витрат як новий засіб боротьби із необґрунтованими позовами 14 травня, 2018    1364

Оцінка впливу на довкілля при реалізації проектів на діючих підприємствах 27 квітня, 2018    1322

Істотні ризики для господарської діяльності у зв’язку з ухваленням закону про корпоративні договори та закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю 22 березня, 2018    9917

За яких умов можливе проведення позапланових перевірок у 2018 році? 19 березня, 2018    1324

Прокоментувати