Аналітика

9 квітня 2014 року Верховна Рада України прийняла, а 25 квітня 2014 року в.о. Президента України підписав Закон України № 1193-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (прийнятий на базі законопроекту № 2436а від 27.06.2013 р.).

Даний закон стосується скасування ряду дозвільних процедур, спрощення господарської діяльності та вносить зміни до значної кількості нормативно-правових актів. Найбільше змін вноситься у закони, які регулюють відносини у сфері сільського господарства. Серед основних новацій, внесених Законом № 1193-VII, варто виділити такі:

• в Законі України «Про зерно та ринок зерна в Україні»: скасування сертифікації послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, а також сертифікації якості зерна та продуктів його переробки при здійсненні експортно-імпортних операцій із зерном та продуктами його переробки та їх переміщенні територією України. Варто зазначити, що подібних змін вже давно домагалися профільні аграрні, а також міжнародні бізнесові об’єднання. Так, зокрема, у сертифікатах якості зерна вказувалися по суті ті ж дані, що і у складських документах на зерно, тому фактично проводилася подвійна перевірка якості зерна;
• в Законі України «Про захист рослин»: скасування необхідності отримання погодження на ввезення на територію України засобів захисту рослин; сертифіката відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів (був необхідний при здійсненні торгівлі і обігу такої продукції на території України), а також сертифіката про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин) у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження (був необхідний при експорті такої продукції);
• в Законі України «Про пестициди і агрохімікати»: скасування необхідності отримання дозволу на використання протягом двох років залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, а також погодження Держсанепідслужби України на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів для державних випробувань та наукових досліджень (раніше вимагалося наряду із дозволом від Мінприроди України);
• в Законі України «Про охорону праці»: скасування необхідності отримання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, якщо таке устаткування було прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки Держгірпромнаглядом України;
• в Законі України «Про охорону атмосферного повітря»: подовжено строк дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (для об’єктів першої групи, – до семи років, другої групи, – до десяти років, третьої групи, – встановлено необмежений строк дії).

Також Закон № 1193-VII вносить деякі зміни у загальні норми, що регулюють процедури, пов’язані з видачею документів дозвільного характеру. Зокрема, у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» пропонується встановити, що проміжні документи, висновки, погодження, необхідні для видачі документів дозвільного характеру, повинні отримуватися самим дозвільним органом, а не заявником.

Водночас, слід зазначити, що Закон № 1193-VII також містить і ризиковані для бізнесу норми. Так, до ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» внесено наступне положення:

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
• здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

З одного боку позитивом є те, що питання, пов’язані зі скасуванням дозвільного документу з підстав подання недостовірної інформації або порушення законодавства, віднесені до компетенції суду, а не органу виконавчої влади. Однак ця норма сама по собі встановлює додаткову дуже загальну підставу для скасування дозвільного документу, а саме: що дозвільний документ може бути скасований судом за будь-яке (навіть незначне) порушення законодавства, про яке раніше було вказано в приписі. Тому з нашої точки зору варто було б доповнити цю норму положенням про те, що суд може анулювати дозвільний документ за ті порушення законодавства, про які окремо вказано у спеціальних законах.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2014

Прокоментувати