Особливості звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом України: удосконалення кримінального процесуального законодавства шляхом запровадження визначення поняття “притягнення до кримінальної відповідальності”, або “покращення” для “несвідомих елементів, котрі до останнього пручаються” 1

Оглядовий лист

31 жовтня 2012

За умов доволі поширених випадків порушення щодо посадових осіб платників податків кримінальної справи за ознаками злочину ухилення від сплати податків, значного поширення набуло і застосування механізму звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України (надалі – “КК України”). Так, сплата податкового зобов’язання до моменту притягнення до кримінальної відповідальності дає можливість уникнути негативних наслідків у формі застосування покарання у вигляді штрафу чи позбавлення волі, рівно як і факту судимості.

Популярність даного сценарію підтверджується розмірами надходжень до бюджету. Так, за даними начальника Головного управління ДПС України А. Яковинця, тільки із початку 2012 року у зв’язку із сплатою податкових зобов’язань, з метою звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за ч. 4 ст. 212 КК України, до казни надійшло аж 354 млн.грн.

Водночас, із вступом у законну силу із 20 листопада 2012 року нового Кримінального процесуального кодексу України, вводиться ряд новел, які суттєво впливають на момент сплати податкового зобов’язання для тих платників податків, які хочуть розраховувати на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України.

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 212 КК України, особа “звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня)”.

Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року не містить визначення моменту, з якого особа притягується до кримінальної відповідальності. Саме тому поняття “притягнення до кримінальної відповідальності” застосовується із урахуванням його тлумачення Конституційним Судом України (надалі – “КСУ”). Так, відповідно до Рішення КСУ № 9-рп/99 від 27.10.1999 р. у справі № 1-15/99 за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України, зазначено, що притягнення до кримінальної відповідальності “починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину”.

Тобто, у випадку порушення щодо посадової особи платника податків кримінальної справи за ознаками ухилення від сплати податків, у останньої був час до моменту пред’явлення обвинувачення, щоб сплатити відповідні податкові зобов’язання, і таким чином уникнути негативних наслідків кримінальної відповідальності.

Однак, як було зазначено вище, новий Кримінальний процесуальний кодекс України містить ряд нововведень, серед яких, зокрема, визначення поняття “притягнення до кримінальної відповідальності”. Так, п. 14 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України містить наступне визначення: притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення”.

Таким чином, починаючи із 20 листопада 2012 року особа підпадатиме під звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків у випадку перерахування відповідних податкових зобов’язань до бюджету до моменту повідомлення про підозру.

Для повноти викладу слід звернути увагу, що визначення моменту притягнення до кримінальної відповідальності як пред’явлення обвинувачення із вступом в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України втратить свою актуальність. Адже зазначене Рішення КСУ № 9-рп/99 від 27.10.1999 р. містить чітку прив’язку до Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року. Та й така стадія як пред’явлення обвинувачення зникає із кримінального процесу із вступом в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України.

Тобто, на відміну від регулювання Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, коли у платника податків/посадової особи був час із моменту отримання постанови про порушення кримінальної справи до пред’явлення обвинувачення для сплати податкових зобов’язань, за новим Кримінальним процесуальним кодексом України спрогнозувати крайній строк для сплати податкових зобов’язань для цілей звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України майже нереально.

Адже потенційно кожен акт перевірки із значною сумою податкових донарахувань може послужити підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про кримінальне правопорушення (за ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України). І саме з цього моменту, а не з моменту вручення повідомлення про підозру, розпочинатиметься кримінальне провадження. Зважаючи на обмежене коло користувачів Єдиного реєстру досудових розслідувань (п. 1.11 Наказу Генеральної Прокуратури України від 17.08.2012 року № 69), цілком ймовірно, що платник податків/його посадова особа дізнається про кримінальне провадження щодо нього лише з моменту отримання повідомлення про підозру. При цьому якихось конкретних часових обмежень щодо граничних строків направлення повідомлення про підозру із дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, новий Кримінальний процесуальний кодекс України не містить.

Певною мірою захистити платника податків від такої невизначеності покликане викладення в новій редакції положення п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України (надалі – «ПК України»), що виключає повідомлення про підозру у разі оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення як в порядку адміністративної процедури, так і в судовому порядку до завершення відповідних процедур:

Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом“.

Однак дане правило містить і винятки – оскільки “не поширюється на випадки, коли таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України”. Враховуючи те, що, наприклад, висновок експертизи із підтвердженням висновків акта перевірки чи навіть показання податкового інспектора в якості свідка вже формально можуть вважатися такими додатково зібраними доказами, положення п. 56.22 ст. 56 ПК України теж не можуть слугувати гарантією від несподіваного отримання платником податків/посадовою особою повідомлення про підозру. А саме з цього моменту, нагадаємо, особа вважається такою, що притягується до кримінальної відповідальності. Отже, можливість звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України вичерпується.

Варто звернути увагу на слова начальника Головного управління ДПС України Анатолія Яковинця, який запевнив, що прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України не призведе до посилення фіскального тиску 2 . Водночас наведене вище свідчить про протилежне.

Так, підсумовуючи, із вступом у законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України кожен акт податкової перевірки на “матеріальну” суму перетворюється на своєрідну “бомбу сповільненої дії”. Адже, платник податків/посадова особа не зможе спрогнозувати момент повідомлення про підозру як граничну дату сплати податкових зобов’язань для цілей звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КК України.

Для платників податків/посадових осіб це означатиме, що бути впевненим у можливості розраховувати на звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за ч. 4 ст. 212 КК України можливо буде лише у випадку сплати податкових зобов’язань за результатами проведення перевірки одразу після отримання відповідних податкових повідомлень-рішень. Для бюджету ж, вочевидь, це означатиме суттєве збільшення надходжень від сплати податкових зобов’язань.

Примітки: 

1Або податки, або відповідальність. Кримінальний кодекс може звільнити бізнесмена від переслідування// Вісник Податкової Служби України. –  №38. – Жовтень 2012. – ст. 60-61
  
2Ліга. Новини. – 12.10.2012. – http://news.liga.net/news/economics/746451-nalogovaya_uzhe_gotova_rabotat_po_novomu_upk.htm 

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.

З повагою,

© ТОВ «КМ Партнери», 2012