09 червня 2020
05 червня 2020 року відбувся вебінар на тему «Закон 466 – думки експертів», організований Німецько-українською промислово-торговельною палатою. Серед учасників вебінару були також старший партнер Олександр Мінін та партнер Іван Шинкаренко.
Олександр Мінін у своєму виступі, присвяченому питанням притягнення до відповідальності платників податків відповідно до нового Закону № 466, розповів про недоліки закону та негативні моменти, які можуть суттєво ускладнити захист прав платника податків. Зокрема, одним із найбільш проблемних питань є впровадження відповідальності платника лише за наявність вини без її доведення, що не відповідає ні українському законодавству, ні міжнародним угодам України. Те ж саме стосується введення визначення «умислу», адже оновлений Податковий кодекс не встановлює, яким саме чином має доводитися наявність вини або умислу, а просто покладає на контролюючі органи такий обов’язок. Цікавий приклад навів Олександр щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 2% від обсягу постачання, зокрема при поставці товарів, який свідчить про недопрацювання закону з погляду юридичної техніки, адже обсяг, відповідно до визначення Податкового кодексу, це кількісний показник. «А за практикою ЄСПЛ, якщо закон нечіткий, то закону немає» – наголосив Олександр. Детальніше про закон № 466 з погляду адміністративної відповідальності в блозі Олександра Мініна за посиланням.
Виступ Івана Шинкаренка був присвячений змінам у правилах трансфертного ціноутворення, внесеним законом № 466. Зміни, за словами Івана, досить масштабні, тому він виділив топ-3, які, на його думку, матимуть найбільший вплив на бізнес та сферу консультування. По-перше, це оновлення вимог щодо звітності та документування операцій для міжнародних груп. Тепер документація ТЦУ має трирівневу структуру. Іван детально зупинився, на кожному з документів для звітності, вказуючи терміни подання, на кого поширюються нові вимоги, та, звичайно, відповідальність за порушення цих вимог, яка є досить суттєвою. Другий важливий блок змін – це конструктивні дивіденди в сфері ТЦУ. Відповідно до нових змін будь-яке коригування ТЦУ буде рахуватися як дивіденди для цілей оподаткування. Якраз стосовно цього питання є багато неоднозначностей в законі, що матиме негативні наслідки, як зауважив Іван. Третій блок змін стосується економічної доцільності в документації ТЦУ. Тепер закон передбачає нове коригування: на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган. Але чи дійсно цей тягар буде покладений на податкові органи – час покаже.