24 травня 2024
21 травня в онлайн-форматі відбувся круглий стіл, організований інформаційно-аналітичним центром GMK Center. До обговорення були запрошені представники держави та бізнесу, а також експерти та аналітики. У межах заходу розглянули такі питання:
- взаємодія з контролюючими органами;
- проблеми повернення ПДВ;
- валютні обмеження;
- податкове навантаження та рента;
- трансфертне ціноутворення.
Старший партнер 
Олександр Мінін виступив на тему «Валютні обмеження в аспекті браку належного нормативного забезпечення їх поточного стану та контролю за дотриманням».
Олександр звернув увагу на надмірне регулювання, невизначеність та нечіткість законодавства, що становлять значні перешкоди для бізнесу. Наприклад, Олександр навів обмеження строків щодо розрахунків за експортними та імпортними операціями. Ці заходи були запроваджені як засоби захисту Постановою Правління НБУ № 5 від 02 січня 2019 року зі вступом в дію відповідного закону 07 лютого 2019 року, і досі застосовуються, однак не так, як передбачено Постановою № 5. Так, наприклад, граничні строки здійснення розрахунків за Постановою № 5 залишаються незмінними з моменту запровадження 365 днів. А на практиці застосовують спеціальні строки за Постановою НБУ № 18 від 22 лютого 2022 року. Виникає питання, які є правові підстави для застосування таких заходів, їх правова природа, і підстави для застосування пені за їх порушення як за порушення строків для заходів захисту (які, однак, відмінні, виходячи з Постанови № 5)?
На практиці проводяться перевірки платників податків щодо цього та застосовуються санкції – пеня 0,3 % у день за перевищення номінальних граничних строків розрахунків. При адміністративному оскарженні, а також в судовому порядку податкова досі так і не змогла надати відповідь – контраргументи, які ж підстави застосування таких обмежень строків, пені. Є й низка інших спірних питань, в тому числі хто саме може проводити відповідні перевірки і застосовувати таку пеню, зокрема чи можуть це робити територіальні органи ДПС. А взаємозалік, чи можливий він зараз у зовнішньоекономічних відносинах? За Постановою № 5 начебто так, та й Постанова № 18 і інші підзаконні акти нібито не забороняють, але свіжіші підзаконні акти говорять тільки про те, що банки не можуть знімати валютні операції з контролю з огляду на взаємозалік, проте це ж не заборона? Тож спірних і невизначених достатньою мірою питань багато, і поки що, як зазначив Олександр, розуміння у податкової, що з ними робити немає, діалог вести складно – складається враження, що мета контролюючих органів не встановлення змісту і забезпечення дотримання законодавства, а стягнення штрафів будь-якою ціною для наповнення бюджету. «Справи у судах досі тягнуться, рішень нема навіть у першій інстанції. Напевно суди не готові встановлювати прецедент через складність цього питання та невизначеність законодавства», – зазначив Олександр.
Іван Шинкаренко, партнер , говорив на тему «Контроль ТЦУ в Україні і подвійне оподаткування». Іван наголосив, що «найгірші очікування при запровадженні правил контролю ТЦУ в Україні в 2013 році починають справджуватися. Наші податкові органи не готові працювати з таким інструментом, як трансфертне ціноутворення, яке, як зазначено в ОЕСР, не є точною наукою». Досить часто податкова маніпулює показниками, а підходи набувають більш профіскального характеру, тоді як суддям, які не мають економічної освіти, інколи важко оцінити такі дії належним чином, адже питання дійсно складні.
Одним із яскравих прикладів є справа «Олімпекс Купе Інтернейшнл» проти ГУ ДПС в Одеській області, в якій податківці «креативно» застосували метод чистого прибутку.
У результаті цього у вибірці ГУ ДПС залишилося три компанії для 2014 року та аж дві компанії для 2015 року. При цьому, як можна зрозуміти з текстів судових рішень, нижній квартиль діапазонів чистої рентабельності для 2014 року склав 13,37 % та вражаючі 44,39 % для 2015 року.
Для ілюстрації Іван навів дані з Forbes, за якими найприбутковішими у 2015 році були компанії США, що працюють у сфері технологій з охорони здоров’я, із середнім показником чистого прибутку на рівні 21 %.
На щастя, після повторного розгляду в апеляції було прийнято позитивне рішення для платника податків. Іван висловив сподівання, що «креативність» контролюючих органів таки вдасться побороти у судах. Також можливе застосування процедури взаємного узгодження з компетентними органами країни нерезидента. Невідомо, як це спрацює, але, як зазначив Іван, судячи з нинішньої ситуації, доведеться вдаватися і до таких методів.