28 вересня 2023
21 вересня 2023 року відбувся XІІ Податковий форум, організований Асоціацією правників України.
Для участі були запрошені юристи-практики, представники суддівського корпусу, народні депутати України, а також представники державних органів (звісно, насамперед податкової служби), адже Податковий форум з року в рік – це завжди обмін думками, поглядами та досвідом між представниками бізнесу та влади, спрямований на розгляд важливих питань сфери оподаткування та знаходження конструктивних рішень.
Олександр Мінін, старший партнер 
, виступив у межах 1 сесії «Податки під час воєнного часу 2.0». Тема Олександра стосувалась виходу з мораторіїв на перевірки при воєнному стані, а саме невизначеності законодавства щодо звільнення / притягнення до відповідальності.
За словами Олександра «загальне враження від «врегулювання» з розглядуваних питань як від мерехтіння стробоскопу; відсутність цілісної та узгодженої картини, підходу. Тож головна особливість – відсутність чіткості та передбачуваності, за що і яка може бути відповідальність».
Так, нова норма з 01 серпня 2023 року передбачає скасування штрафних санкцій по податкових зобов’язаннях, нарахованих за результатами документальних перевірок, якщо власне податкові зобов’язання сплачені протягом 30 днів після отримання ППР. Начебто і позитивна зміна, проте не без питань, чи дійсно цим проблему буде вирішено остаточно. Насправді гарантій немає, адже відома практика, коли навіть після сплати усіх зобов’язань може бути відкрите кримінальне провадження. І в розглядуваному випадку добровільної сплати лише податкових зобов’язань не виконуються буквально вимоги звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу – відшкодування шкоди із сплатою санкцій, штрафів та пені. Законодавець для розглядуваного випадку не запровадив до ст. 212 спеціальних норм, подібних до ч. 5 і ч. 6 раніше щодо досягнення податкового компромісу та «податкової амністії» при самодекларуванні і сплаті за спеціальними ставками, що вони не вважаються ухиленням від сплати податків. Тож для розглядуваного випадку ця проблема, принаймні потенційно, існує.
Взагалі проблема тиску на платників податків через кримінальні провадження, на жаль, знову реально набирає обертів. Ця проблема існує давно. Певного часу майже кожна перевірка з великими нарахуваннями мала результатом і відкриття кримінальної справи. Спробували «пригасити» тоді це через відпрацювання із задіяними органами і через зміни до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при проведенні перевірок у 2016 році. Проте зараз бачимо зростання кримінальних проваджень проти платників податків.
Ще один приклад «мерехтіння стробоскопу»: свого часу законодавець запровадив звільнення від штрафних санкцій за порушення, вчинені у період ковідного карантину (крім санкцій за обмежений перелік порушень). А потім, з поновленням суттєвої частини перевірок, встановив, що за результатами цих перевірок санкції такі застосовуються, не зважаючи на раніше встановлене звільнення. Тобто відбулося поновлення застосування санкцій ретроактивно. Суди здебільшого стають на захист платників податків у таких випадках, однак непослідовність законодавця підриває довіру платників. Виникає питання, а не станеться згодом щось подібне і щодо добровільно сплачених податкових нарахувань, адже є таке китайське прислів’я: «для того щоб вбити змію, її спочатку треба виманити із нори». Заради справедливості зазначимо, що згадана норма про ретроактивне нехтування ковідним звільненням від санкцій вилучена з Податкового кодексу з 01 серпня. Проте, як-то кажуть, «осад залишився».
Не менш важлива проблема і зі строками давності для проведення перевірок та нарахування штрафних санкцій. У законодавстві є багато неоднозначностей, чи були зупинені строки давності, чи у деяких випадках строки таки не зупинялися. Наприклад, як рахувати «стопи» за принципом «наявності шашечек» або «їхати», як в тому анекдоті. Тобто якщо податкова вважала, що права на перевірки в неї є, і проводила такі перевірки з посиланням на Постанову КМУ № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03 лютого 2021 року, то слід рахувати «стоп» за цей період чи ні?
А штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних? Такі штрафи застосовуються за результатами камеральних перевірок, а вони майже не зупинялися навіть формально.
Є підстави для тверджень у багатьох випадках, що «відкриті» для перевірок, нарахувань, санкцій періоди насправді не тягнуться назад до 2017 року (тобто у межах 3 років до ковідного карантину і надалі «стопи» на військовий стан), а таки на практиці значно коротші.
Замість маси спорів у конкретних випадках щодо цього, чи не варто було б законодавцю забезпечити чіткість з цього питання шляхом визначення часових меж перевірок звичайними (3 роки) чи навіть коротшими строками?
Адже ковід, війна – все дуже непросто для кожного. Тут, як-то кажуть, стаж іде «рік за три» через складні умови. Дати можливість бізнесу зосередитися на майбутньому і не збільшувати тягар ще адміністративним тиском перевірок за періоди по факту значно більші звичайних.
На практиці, навіть не очікуючи законодавчих «роз’яснень», свій внесок з цього питання може зробити і податкова при визначенні періодів охоплених перевірок лише в межах звичайних строків давності без всіх ускладнень можливих зупинок, чіткості з чим насправді немає.
Ознайомитися з презентацією Олександра Мініна можна за посиланням.
Відеозапис виступу доступний тут.